- перевірювати
- —————————————————————————————переві́рюватидієслово недоконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
перевірювати
Смотреть что такое "перевірювати" в других словарях:
перевірювати — юю, юєш, недок., переві/рити, рю, риш, док., рідко. Те саме, що переконувати … Український тлумачний словник
перевірити — I див. перевіряти. II див. перевірювати … Український тлумачний словник
перед... — Має значення попередньої дії в складних словах, напр.: передвыборний, передзвітний. Всі слова з пере і перед мають це саме значення що і в українській літературній мові, й відрізняються від неї тільки наголосом, напр.: переадресовуваня,… … Словник лемківскої говірки
звіряти — I я/ю, я/єш і рідко зві/рювати, юю, юєш, недок., зві/рити, рю, риш, док., перех. 1) кому, рідко перед ким. Правдиво, не криючись, повіряти кому небудь свої думки, плани, таємниці і т. ін. •• Звіря/ти ду/шу (се/рце) кому довірливо розкривати кому… … Український тлумачний словник
калібрувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) тех. Вимірювати, перевіряти калібр чого небудь; надавати чому небудь потрібного калібру. 2) с. г. Відбирати для засівання, садіння за точно визначеною вагою та розміром (про насіння, плоди). 3) тех. Перевіряти шкалу… … Український тлумачний словник
повіряти — я/ю, я/єш і рідко пові/рювати, юю, юєш, недок., пові/рити, рю, риш, док., перех. 1) Розповідати, звіряти кому , чому небудь щось потаємне, інтимне. 2) Виявляючи довір я, доручати, передавати кому небудь когось, щось; довіряти. 3) рідко. Довіряючи … Український тлумачний словник
відбивати — а/ю, а/єш, недок., відби/ти, відіб ю/, відіб є/ш; мин. ч. відби/в, би/ла, би/ло; наказ. сп. відби/й; док., перех. 1) Ударами відокремлювати частину від цілого. || Ударами відокремлювати що небудь прикріплене, прибите; відкривати. || чим, безос.… … Український тлумачний словник
приміряти — I прим іряти див. приміряти. II примір яти я/ю, я/єш і примі/рювати, юю, юєш, недок., приміря/ти, я/ю, я/єш і примі/рити, рю, риш, док., перех. 1) Прикладати що небудь до когось, чогось, визначаючи відповідність за розміром. || Прикладати що… … Український тлумачний словник
упарювати — (впа/рювати), юю, юєш, недок., упа/рити (впа/рити), рю, риш, док., перех. 1) Піддавати дії пари, окропу з метою розм якшення, доведення до готовності (перев. страву). || Зменшувати кількість, об єм чого небудь, випаровуючи рідину. 2) розм.… … Український тлумачний словник
розставляти — розставити (руки, ноги, крила, пальці тощо), розкидати, розкидати, розкинути, розсовувати, розсувати, розсунути, розпинати, розіпнути, роз(і)п ясти, розчепірювати, розчепірити; розводити, розвести (руки, пальці); розкарячувати, розкарячити (перев … Словник синонімів української мови
